Текст песни Гайдамаки - Листопад 2004
Гайдамаки - Листопад 2004 слова песни
Текст песни Гайдамаки - Листопад 2004
Поети складають пісні, не гаючи часу свого на землі.Системи працюють, їх пильнують, купляють, засуджують, лікують.Свідомість їх не потрібна нікому й кохання приречене в світі тварин,З якого постала Людина, на неї ти так не дивися, вона ще дитина!Прийшов листопад і раптом ти зрозумів, що не маєш снівЗ тих пір, як твоя крів отруєна ядом стріл.( )Щоночі тіло твоє вмирає, душа тікає й проникаєЗа стіни багатоквартирних домів, у шоці від того, що діється з нами...І знов забуває, куди вертає, фізичне тіло собі шукаєУ світі тварин, потоці машин, поганих пісень, сумних очей,Картин, від яких псується крів. А може, це просто прийшов листопад,А ти ще не звик до природніх змін? А може, тебе вже нема?Не треба спішити жити, раптом прокинутися й зрозумітиУсе, що ся діє навколо, побачити в новому цвітіСтільки ясних очей, красивих людей, пісень, що гукають житиНаших дітей у майбутній день, обняти й благословити!..Поети складають пісні, не гаючи часу свого на землі.Системи працюють, їх пильнують, купляють, засуджують, лікують.Вони замовкають, поволі зникають, пісні забуваються, люди лишаютьсяВ стінах багатоквартирних домів, з яких вже ніколи на Світ не вертаються!