Текст песни Павло Зібров - Українські Дівчата
Павло Зібров - Українські Дівчата слова песни
Текст песни Павло Зібров - Українські Дівчата
Немов з картини давньої обличчя,Як темна ніч заплетена коса,На подіум, напевне, не покличуть,Бо інша там цінується краса.Зате вона все може, все уміє,Мов сонце і зігріє і зростить,І я не знаю, я не розумію,( )Ну як таку можливо не любить.Приспів:Ех душа моя неприкаяна,Як спинити безжалісний час,І хоч маємо те, що маємо,А дівчата найкращі у нас,І хоч маємо те, що маємо,А дівчата найкращі у нас.Вона не розучилась червоніти,І іноді соромиться від слів,Зате вона уміє так любити,Як ще ніхто ніколи не любив.І усмішка нагадує Джоконду,Іспанська пристрасть і французький шарм,Ніде на світі не зустрінеш вроду,Таку як небо дарувало вам.Приспів