Текст песни Піккардійська Терція - Дороги
Піккардійська Терція - Дороги слова песни
Текст песни Піккардійська Терція - Дороги
Заскриплять поїзди із вокзалів заплаканих,З манускрипту небес обірветься печать.Доки вітер жене снігурів переляканих,Доти з срібних сторіч, наші кедри мовчать.А дороги, дороги скоряються дорого,Може є десь котрась, без розлук, без розлук.Хай застигне на склі вічний помах - до скорого,( )І метнеться земля під колесовий стук.І коли вишина журавлиними клинами,Вперше скотиться вниз на летючі кущі.Тихо станеш дощем і запахнеш калинами,І підеш звідтіля, так, як ходять дощі.А дороги, дороги скоряються дорого,Може є десь котрась, без розлук, без розлук.Хай застигне на склі вічний помах - до скорого,І метнеться земля під колесовий стук.А дороги, дороги скоряються дорого,Може є десь котрась, без розлук, без розлук.Хай застигне на склі вічний помах - до скорого,І метнеться земля під колесовий стук.