Текст песни Полинове Поле - Вітер З Півночі
Полинове Поле - Вітер З Півночі слова песни
Текст песни Полинове Поле - Вітер З Півночі
Де ліси старі стоятьДе панує морокТам живе душа мояУ високих горах.Зорі падають з небесВ полинове море( )Полем стелиться туманЗ місяцем говорить.Вітер з півночі летитьТишу розвіваєПриліта туди завждиВолю там шукає.Приспів:Через темряву в нічЧерез сльози і більКоли впаде сльозаСпалахнуть небеса.Запалають вониІ розвіють пітьмуСвоїм світлом життяЯ освічу йому.Проросте гіркий полинІз землі сироїА з долоні упадеЧорна крапля крові.Забере ту кров земляІ поверне силуЗ дерева листок впадеНа пусту могилу.А коли могильний каміньСльози осені омиютьНа плиті слова останніСвіту правду всю відкриють.Приспів