Текст песни Скрябин - Люди, Як Кораблі
Скрябин - Люди, Як Кораблі слова песни
Текст песни Скрябин - Люди, Як Кораблі
Я не твій брат - ти не сестра мояНіколи не розказуй мені - хто і в чому є винний на нашій землі -Люди, як корабліКожен пливе поки хвиля несе і поки глибока водаГлибока і темна до самого днаДо самого-самого дна( )На глибині зустрічаються всіТак ніби в морі місця немаІ труться бортами, аж стогне земля від зависті, підлості й злаХтось не доплив Бо йому помогли набрати повні трюми водиБо стати героями тої війни дуже хотіли вониА до берега тихо хвилі несутьПоранені душі живих кораблівА від берега знову в море ідутьТі хто вірив і правду знати хотівНаш Океан знає більше ніж миСекрети всі у нього на дніА ми ходим зверху, великі й маліЛюди як корабліГордо пливем - і не вірить ніхтоШо ним зацікавилось злоІ серед вітрів ми не чуєм щурів, які прогризають нам дноА до берега тихо хвилі несутьПоранені душі живих кораблівА від берега в море ідутьТі хто вірив і правду знати хотів