Текст песни Таисия Повалий - Пісня Про Матір
Таисия Повалий - Пісня Про Матір слова песни
Текст песни Таисия Повалий - Пісня Про Матір
Посіяла людям літа свої, літечка житом,Прибрала планету, послала стежкам споришу.Навчила дітей, як на світі по совісті жити,Зітхнула полегко - і тихо пішла за межу.- Куди ж це ви, мамо?! - сполохано кинулись діти.- Куди ж ви, бабусю? - онуки біжать до воріт.- Та я ж недалечко... де сонце лягає спочити.( )Пора мені, діти... А ви вже без мене ростіть.- Та як же без вас ми?... Та що ви намислили, мамо?- А хто нас, бабусю, у сон поведе по казках?- А я вам лишаю всі райдуги із журавлями,І срібло на травах, і золото на колосках.- Не треба нам райдуг, не треба нам срібла і злата,Аби тільки ви нас чекали завжди край воріт.Та ми ж переробим усю вашу вічну роботу, -Лишайтесь, матусю. Навіки лишайтесь. Не йдіть!Вона посміхнулась, красива і сива, як доля,Змахнула рукою - злетіли у вись рушники."Лишайтесь щасливі", - і стала замисленим полемНа цілу планету, на всі покоління й віки.