Текст песни Тинь Сонця - Гнилгород
Тинь Сонця - Гнилгород слова песни
Текст песни Тинь Сонця - Гнилгород
Стомлений ранами,Днями безсонними,Росами лив свою втомуНа лук по дорозі додому.В порваній свиті з очеретиниОнука Болотника-трясовини("Чистий" не скажеш, та й злим не назвеш,)( )Повертався додомуВ своє місто - Гнилгород(3).Всміхнений, радісний, що уцілів,Що у тяжкому бою розбив ворогів,З військом невіданим оку людейСлавних бравих молодців,Він йшов. Він питався хліба, щоб хтось пригостив,У громади він слова сказати просив,Натомість барвінок він ніс для дівчат,Лист дубовий для хлопців.По дорозі в Гнилгород.На болоті тихо і мирно,На болоті спокою гніт.Із болота Сонця не видно -Лиш сови горевісний політ.На болоті терпко від спраги,На болоті вітер з дощем.По болоту морок зневаги,Кволий стогін, жалібний щем…Тривожно і палко тут сяють зірки,Тут губляться часом купальські вінки:Герої живуть за межею в болотіЗабутого лісу.Тож ідем. Ходімо браття - розкажу,Ходімо сестри, я вам покажуСвіт той невіданий праведний,Кимось дарований бісу:Славне місто Гнилгород.