Текст песни Віктор Морозов - Вже Дванайцять Б’є Мені
Віктор Морозов - Вже Дванайцять Б’є Мені слова песни
Текст песни Віктор Морозов - Вже Дванайцять Б’є Мені
Вже дванайцять б'є мені, йду си через Львів,Впивсі тєжко на вині, радо бим десь сів,Але ми сі ніц не стало, бо я гультяй, яких мало.Бернардинський пляц минув - суне якийсь граф (елеґант),Каже мені: "Батяр, марш!", я го в циліндр (капелюх) паф!Аж си денце заламало, бо я гультяй, яких мало.Вийшов я на Митний пляц - там дівча моє,( )Я її за груди мац - зо п'ять кільо є,Аж ми в очах застрибало, бо я гультяй, яких мало.Як трамваєм їхав я, баба робе крик,Хтось туребку свиснув їй, а до мене скік,Але їй сі так здавало, бо я гультяй, яких мало.Пуліцая у трамвай чорт якийсь приніс,А я гіров (кулаком) як махнув, та го просто в ніс,Аж му з носа закрапало, бемц го ще раз, бо то мало.Скаче за мнов комісар (поліцай), махає ціпком,Я наставив кулака, а він бух чолом,Аж му в очах застрибало, бемц го ще раз, бо то мало!В Бернардинському садку я ся заховавІ під ружами всю ніч, як дитина, спав,Ранком руж ся назбирало, бо я гультяй, яких мало.Швендербаль (популярна забава) си вже почав, налітай чимдуж,Я є гречний львівський хлоп з оберемком руж,Лиш бузяка (вуст) ми не жалуй, бо я гультяй, яких мало.